Найпершими заклепками були невеликі дерев’яні або кістяні шпильки, а найдавніші відомі деформації металу можуть бути предками заклепок, які ми знаємо сьогодні. Безсумнівно, вони є найдавнішим відомим методом з’єднання металів, який сягає раннього використання ковких металів. Наприклад, у бронзову добу єгиптяни використовували заклепки, щоб скріпити разом шість дерев’яних деталей у формі віяла- на зовнішньому краї колеса з прорізами, а греки, успішно відливши великі бронзові статуї, використали заклепки, щоб з’єднати компоненти.
У 1916 році, коли HV White з британської авіабудівної компанії вперше отримав патент на глухі заклепки, які можна було заклепувати з одного боку, мало хто очікував їх широкого застосування. Від аерокосмічної техніки до офісної техніки, електронних виробів і спортивного обладнання глухі заклепки стали ефективним і надійним методом механічного з’єднання. Хоча точна дата винаходу порожнистих заклепок невідома, вони були винайдені для спорядження, зокрема для кінської упряжі, приблизно в 9 або 10 столітті нашої ери. Клепані упряжі, як прибиті копита, звільняли рабів від важкої праці. Заклепки також привели до багатьох важливих винаходів, таких як залізні плоскогубці для мідних і чавунних робітників і ножиці для овець.